Шановні ліцеїсти у разі необхідності, Ви можете звернутись за психологічною підтримкою та допомогою зателефонувавши або написавши на електронну адресу практичному психологу Багацькій Н.В. 0992050277, nataha_if@ukr.net та соціальному педагогу Криницькій О.М. 0990294419, oksana.mykhailivna26@gmail.com

6 порад як зберегти здоровий глузд в інформаційному безладі

Крок 1. Свідомо формуйте свій інформаційний простір: «На якій я «цифровій дієті»? – перше питання для розуміння вашого стану в інформаційному середовищі. Зверніть увагу з якою кількістю медіа та інформації ви взаємодієте щоденно.

✔Що робити?

         Запитайте себе, чи дійсно ви хочете витрачати багато часу на споживання інформації. Чи є цей вибір свідомим? Чи довіряєте ви тому, що бачите? Проаналізуйте як ця інформація на вас впливає.

Крок 2. Протидійте цифровій залежності: вимкніть режим автопілоту
Принципи роботи сфери медіа запозичені з індустрії азартних ігор. Бездумне прокручування стрічки та «клікання» в очікуванні новини – це залежність. Вона відволікає нас від продуктивної діяльності та реального життя.

✔Що робити?

         Зменшіть час свого перебування в інформаційному просторі. Наприклад, вимкніть функцію “Наступне” на YouTube, підійдіть відповідально до вибору наступного ролика. Після аналізу інформаційного простору (крок 1), ви вже знаєте які додатки викликають залежність. Видаліть їх або увімкніть обмеження часу для свого перебування в медійній реальності чи в світі соціальних медіа.

Крок 3. Опануйте думки та емоції. Користуйтесь правилом: «Щоб приборкати почуття - назвіть його». Якщо ви помітили, що вас переповнюють сильні відчуття гніву, паніки, відчаю, особливо у поєднанні з бажанням діяти, зробіть паузу і подумайте, хто виграє від ваших негативних реакцій. Використання занадто емоційних текстів, мови чи графічних зображень часто є сигналом того, що вами намагаються маніпулювати.

✔Що робити?

         Зробіть глибокий вдих, чітко назвіть для себе емоцію, яку ви відчуваєте. Вирішіть, чи це достатньо важлива інформація. Якщо це так, то варто перевірити її у інших джерелах, щоб отримати повну картину ситуації.

Крок 4. Перевіряйте власні упередження «Не треба мені казати те, що я хочу почути». Інформація та новини, що підтверджують наші власні переконання, і допомагають нам відчувати себе розумними – дуже привабливі. Подача матеріалу у вашій стрічці буде більш однобокою, щоб ви «клікали» на ті новини, які вам до вподоби. Але невдовзі ви застрягнете в інформаційній бульбашці, яка лише підтверджує те, що ви хочете чути, але не “допускає” до вас нову інформацію.

✔Що робити?

         Управляйте своєю стрічкою новин у Facebook за допомогою опції «Чому я бачу цю публікацію?», і ви дізнаєтесь, яким чином ваші дані використовуються, аби впливати на те, що ви бачите. Подумайте про можливість активації опції «Не показувати» щодо тих інформаційних каналів, які постійно пропонують вам одну і ту ж саму інформацію.

Крок 5. Перевіряйте інформацію в різних джерелах. «Спершу перевіряйте - потім довіряйте». Навіть якщо ви уникаєте емоційно-маніпулятивного контенту, намагайтесь урізноманітнювати інформацію. Це допоможе захистити себе від химерних і фальшивих історій. Пропаганда та дезінформація дуже часто є добре профінансовані та продумані.

✔Що робити?

         Коли ви наштовхуєтесь на джерело і не впевнені, що йому можна довіряти, тренуйте «додаткове читання»: перевірте надійність та точність інформації в інших джерелах. Введіть тему в будь-який пошуковик і перевірте, які ресурси ще публікували цю новину. Подія сталась нещодавно чи це вже давно обговорена історія? Чи є автор експертом з цього питання і чи наведені докази та цитати з достовірних джерел?

Крок 6. Перевіряйте інформацію перед поширенням. Межі між тими, хто створює інформацію, та тими, хто її споживає, сьогодні дуже розмиті. Те, що ми публікуємо, «лайкаємо» і «поширюємо» може мати вплив на те, як інші люди реагують на події, ставляться до меншин, вирішують конфлікт чи голосують. Через природну потребу людей відповідати нормам та бути прийнятими іншим, ми надаємо перевагу і довіряємо інформації, яку отримуємо із власного оточення.

✔Що робити?

         Нам всім потрібно усвідомити відповідальність за те, яку інформацію ми споживаємо, і яку роль відіграємо в тому, що споживають наші друзі, родина та колеги. Не діліться жодною новиною, підтвердження якій ви не знайшли. Заохочуйте своє оточення робити те ж саме.

http://bit.ly/six_tips_against_disinformation

       Конвенція ООН про права дитини - Міжнародна правова угода, прийнята Організацією Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року. В цій Конвенції записано, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Цей особливий документ ратифіковано у 191 країні світу, а з 27 вересня 1991 року Конвенція є частиною законодавства України. Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них записано 40 прав, які має дитина.

Дитина має право:

vПраво на життя. Право на ім’я.

vПраво на громадянство.

vПраво на відсутність дискримінації.

vПраво на свободу совісті і релігійних переконань.

vПраво на життя з батьками.

vПраво на працю.

vПраво на відпочинок.

vПраво на захист життя та здоров’я.

vПраво на освіту.

vПраво на відсутність рабства.

vПраво на житло.

vПраво на свободу слова.

vПраво на отримання іинформації.

vПраво корисування досягненнями культуры.

vПраво створювати сім’ю.

vПраво участі у науково-технічній та художній творчості.

     Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

     Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
     Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
     Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
     Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
     Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
     Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
     Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
     У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
     Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
     Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
     Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!